Податкова амністія в Україні. Яка процедура пропонується?

Кінець зими 2021 «подарував» представникам українського бізнесу чотири законопроєкти, якими пропонується внести зміни в Податковий кодекс та інші деякі закони з метою запровадження податкової амністії. Проте, яка основна мета проведення амністії? Згідно з дослідженнями тіньової економіки в Україні, майже 25 відсотків ринку знаходиться в тіні. Відповідно, до бюджету не надходить як мінімум чверть податків та зборів, які мають сплачуватись відповідно до законодавства.

Податкова амністія передбачає можливість сплатити одноразовий збір за ставками, що є нижчими ніж встановлені законодавством для оподаткування доходів, та строки сплати податків та зборів по яким вже спливли. При цьому такі платники не можуть бути притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності за невчасну сплату податків. З метою реалізації такої можливості пропонується введення одноразового (спеціального) добровільного декларування (або як прийнято його називати в побуті «нульове декларування»). Це особливий порядок добровільного декларування активів, які належать особі, якщо вони були отримані за рахунок доходів, які підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки протягом будь-якого з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Декларацію можна буде подати, як в електронній формі, так і в звичайній письмовій. Декларація може подаватись як особисто, так і через уповноваженого представника (нотаріуса) у вигляді знеособленої одноразової декларації. У разі подачі знеособленої декларації, декларант складає та подає особисто декларацію в письмовому вигляді та надає її нотаріусу разом з завіреними копіями документів, що підтверджують наявність в особи активів, з яких не було сплачено податки. При цьому між декларантом та нотаріусом укладається договір про подачу знеособленої декларації, в якому вказується спеціальний код-ідентифікатор декларанта, який надається нотаріусу Державною податковою службою.

Відповідно до законопроєктів, проведення декларування пропонується з 01 липня 2021 року до 01 липня 2022 року. В цей період декларанти можуть подавати декларації, а також уточнення та внесення змін до них, у разі необхідності.

Враховуючи, що в декларації зазначаються активи, якими володіє особа, виникає логічне питання: а що ж вважатиметься базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування? Базою вважатиметься грошова вартість відповідного об’єкту декларування або номінальна вартість грошової вимоги. Декларант має обов’язково документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів. У разі подачі знеособленої декларації, документи, що підтверджують вартість подаються разом з оригінальною декларацією і в подальшому зберігаються тільки в нотаріуса. Важливо, щоб оцінка проводилась відповідно до законодавства країни, в якій знаходиться такий актив. Сума збору залежить від місцезнаходження активу, а також встановлюється спеціальна ставка для державних облігацій. Так, пропонується встановити наступні ставки:

  • 5 % – для об’єктів, які знаходяться в Україні;
  • 9 % – для об’єктів, які знаходяться закордоном;
  • 2,5 % – від номінальної вартості державних облігацій України з строком обігу більш ніж 365 днів без права дострокового погашення, які були придбані декларантом в період з 01 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання декларації.

Для цілей спеціального декларування, декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах в готівковій формі та/або у формі банківських металів на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України до подання декларації. Банк забезпечує розміщення коштів на спеціальному рахунку після здійснення перевірки особистості декларанта та встановлення джерела походження таких активів, що йде в розріз з нормою, в якій зазначено, що в декларації не вказується інформація про джерела отримання декларантом об’єктів декларування.

Проте не всі активи підлягатимуть декларуванню. Так, у випадку не використання особою свого права на подачу одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єкти вважаються такими з яких повністю сплачено податки та збори, якщо це:

  • активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень станом на дату завершення періоду добровільного декларування;
  • нерухоме майно, власником якого був декларант станом на дату закінчення періоду добровільного декларування, та яке не перевищує наступні параметри:
  • об’єкти житлової нерухомості – квартира чи майнові права на квартиру до 120 м2, житловий будинок до 240 м2;
  • об’єкти нежитлової нерухомості – до 60 м2;
  • земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі відповідно до ст.121 Земельного кодексу України.
  • один транспортний засіб для особистого користування та перевезення менше ніж 10 осіб, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату закінчення періоду декларування.

На зазначені активи не нараховується збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Отже, зазначені законопроєкти, пропонують свого роду компромісний варіант між державою та представниками бізнесу щодо поповнення бюджету шляхом повернення несплачених податків за зниженою ставкою в державну казну. Проте, досвід іноземних країн не завжди був позитивним і в деяких країнах після проведення податкової амністії декларантів все ж притягували до відповідальності за несплачені вчасно податки.

Якщо ви представник бізнесу чи фізична особа і не цілком впевнені в тому, як потенційно податкова амністія може вплинути на ваші статки, наші спеціалісти завжди готові провести відповідний аналіз та виокремити ризики, які можуть виникнути у зв’язку з податковою амністією та запропонувати шляхи їх мінімізації.

За інформацією щодо послуг ви можете звернутись за тел.+38 (063) 388 81 20, e-mail: info@voropaevltd.com.ua

Криптовалюти: купівля-продаж, майнінг, обмін – коли очікувати правового регулювання в Україні?

Не перший рік багато країн крок за кроком роблять спроби правового врегулювання різноманітних аспектів діяльності з крипто активами. У той самий час, незважаючи на те, що деякі країни забороняють ведення діяльності з крипто активами, фактично заборонити її практично неможливо, так як існує багато способів продовження її ведення в обхід встановлених заборон. Окрім зазначеного, правове регулювання отримання доходів від ведення діяльності з крипто активами, враховуючи, що вартість криптовалют (зокрема, Bitcoin) за останній рік значно виросла, дозволить державі отримати ще одне джерело поповнення бюджету. Значна кількість країн вже прийняла відповідні законодавчі акти, які повністю чи частково врегульовують діяльність з крипто активами. Проте в Україні врегулювання даного аспекту все ще стоїть на паузі.

02 грудня 2020 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла Проект Закону «Про віртуальні активи» и на даний момент документ знаходиться на підготовці до другого читання. Від визначає такі основні поняття як «віртуальний актив», «гаманець віртуального активу», «ключ віртуального активу», «постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів», «учасники ринку віртуальних активів» і т.д.

Відповідно до цього Проекту:

Віртуальний актив – це сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів.

Віртуальний актив може бути як самостійним об’єктом цивільного обороту, так і посвідчувати майнові чи не майнові права, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. У той самий час, в Проекті прямо зазначено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України.

Суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює в інтересах третіх осіб один чи декілька видів діяльності з віртуальними активами, встановлених законом, вважається постачальником послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів та підлягає обов’язковій державній реєстрації. До таких видів діяльності відносяться:

  • зберігання або адміністрування віртуальних активів та ключів віртуальних активів;
  • обмін віртуальних активів;
  • переведення віртуальних активів;
  • участь та надання фінансових послуг, пов’язаних з пропозицією емітента та/ або продажу віртуальних активів.

Окрім обов’язкової реєстрації, постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів також має відповідати відповідним вимогам, а саме:

  • бездоганна ділова репутація керівника та учасників;
  • розкриття інформації про структуру власності (включаючи інформацію про кінцевих бенефіціарів або про їх відсутність);
  • розроблені та впроваджені внутрішні процедури фінансового моніторингу;
  • розроблені та впроваджені правила обробки персональних даних.

Якщо фізична особа чи суб’єкт підприємницької діяльності не здійснює вказані види діяльності в інтересах третіх осіб, то така діяльність не вважається надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів та не підлягає обов’язковій реєстрації.

Відповідно до законопроекту Міністерство цифрової трансформації України протягом 30 днів приймає рішення про проведення державної реєстрації діяльності постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів та внесення його в Державний реєстр постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів або приймає рішення про відмову. Строк дії державної реєстрації є необмеженим.

На даний момент, розгляд Проекту Закону України «Про віртуальні активи» не стоїть на порядку денному в Верховній Раді України. Проте, й нових законопроектів на тему регулювання діяльності з крипто активами поки не вносилось на розгляд.

А як же ж бути з податками?

Значно раніше (ще в листопаді 2019 року) було внесено на розгляд Проект Закону України «Про внесення змін в Податковий кодекс стосовно оподаткування операцій з крипто активами». Основною ідеєю даного законопроекту є визначення прибутку від операцій з крипто активами як позитивної різниці між прибутком, отриманим платником податку від продажу крипто активів та витратами, пов’язаними з їх набуттям та/або створенням. За загальним правилом пропонується, що такий прибуток буде базою для застосування загальної ставки податку на прибуток у розмірі 18 % (+ 1,5 % військового збору). У той самий час, пропонується встановити ставку в 5 % для оподаткування інвестиційного прибутку від продажу крипто активів строком на 5 років.

Слід відмітити, що незважаючи на те, що законопроект так і не було прийнято, вказані в ньому правила по оподаткуванню прибутку, отриманого від діяльності, пов’язаної з крипто активами, на практиці й так вже застосовуються. Так, визначений прибуток оподатковується за загальною ставкою 18 % (+ 1,5 % військового збору) та підпадає під категорію «інші доходи».

У свою чергу фізичні особи-підприємці, які займаються майнінгом криптовалют найчастіше знаходяться на спрощеній системі оподаткування та сплачують 5 % податку від отриманих доходів. Проте, такий підхід є досить ризикованим, так як на практиці фізичних осіб-підприємців виключали з Реєстру за ведення діяльності, яка не була включена в перелік діяльності, яку вони ведуть.

Таким чином, на даний момент існує правова колізія, коли з однієї сторони існують доходи, що отримуються від діяльності з крипто активами, а з іншої відсутнє правове регулювання питань декларування та оподаткування таких доходів. Так, як було зазначено, деякі підприємці намагаються задекларувати свої доходи, отримані від діяльності з крипто активами, та оплатити податки, а натомість мають ризики виключення з Реєстру за ведення діяльності поза законом.

Деякі підприємці та фізичні особи, які хочуть вести діяльність з крипто активами в рамках правового поля іноді також розглядають варіанти отримання резидентства в юрисдикціях, де така діяльність є законодавчо врегульованою.

За інформацією стосовно отримання юридичних консультацій з питань ведення діяльності з крипто активами в Україні чи вибору юрисдикції для ведення крипто бізнесу, Ви можете звернутись за тел. +38 (063) 388 81 20 або e–mail: info@voropaevltd.com.ua