Кінець зими 2021 «подарував» представникам українського бізнесу чотири законопроєкти, якими пропонується внести зміни в Податковий кодекс та інші деякі закони з метою запровадження податкової амністії. Проте, яка основна мета проведення амністії? Згідно з дослідженнями тіньової економіки в Україні, майже 25 відсотків ринку знаходиться в тіні. Відповідно, до бюджету не надходить як мінімум чверть податків та зборів, які мають сплачуватись відповідно до законодавства.

Податкова амністія передбачає можливість сплатити одноразовий збір за ставками, що є нижчими ніж встановлені законодавством для оподаткування доходів, та строки сплати податків та зборів по яким вже спливли. При цьому такі платники не можуть бути притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності за невчасну сплату податків. З метою реалізації такої можливості пропонується введення одноразового (спеціального) добровільного декларування (або як прийнято його називати в побуті «нульове декларування»). Це особливий порядок добровільного декларування активів, які належать особі, якщо вони були отримані за рахунок доходів, які підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки протягом будь-якого з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Декларацію можна буде подати, як в електронній формі, так і в звичайній письмовій. Декларація може подаватись як особисто, так і через уповноваженого представника (нотаріуса) у вигляді знеособленої одноразової декларації. У разі подачі знеособленої декларації, декларант складає та подає особисто декларацію в письмовому вигляді та надає її нотаріусу разом з завіреними копіями документів, що підтверджують наявність в особи активів, з яких не було сплачено податки. При цьому між декларантом та нотаріусом укладається договір про подачу знеособленої декларації, в якому вказується спеціальний код-ідентифікатор декларанта, який надається нотаріусу Державною податковою службою.

Відповідно до законопроєктів, проведення декларування пропонується з 01 липня 2021 року до 01 липня 2022 року. В цей період декларанти можуть подавати декларації, а також уточнення та внесення змін до них, у разі необхідності.

Враховуючи, що в декларації зазначаються активи, якими володіє особа, виникає логічне питання: а що ж вважатиметься базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування? Базою вважатиметься грошова вартість відповідного об’єкту декларування або номінальна вартість грошової вимоги. Декларант має обов’язково документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів. У разі подачі знеособленої декларації, документи, що підтверджують вартість подаються разом з оригінальною декларацією і в подальшому зберігаються тільки в нотаріуса. Важливо, щоб оцінка проводилась відповідно до законодавства країни, в якій знаходиться такий актив. Сума збору залежить від місцезнаходження активу, а також встановлюється спеціальна ставка для державних облігацій. Так, пропонується встановити наступні ставки:

  • 5 % – для об’єктів, які знаходяться в Україні;
  • 9 % – для об’єктів, які знаходяться закордоном;
  • 2,5 % – від номінальної вартості державних облігацій України з строком обігу більш ніж 365 днів без права дострокового погашення, які були придбані декларантом в період з 01 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання декларації.

Для цілей спеціального декларування, декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах в готівковій формі та/або у формі банківських металів на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України до подання декларації. Банк забезпечує розміщення коштів на спеціальному рахунку після здійснення перевірки особистості декларанта та встановлення джерела походження таких активів, що йде в розріз з нормою, в якій зазначено, що в декларації не вказується інформація про джерела отримання декларантом об’єктів декларування.

Проте не всі активи підлягатимуть декларуванню. Так, у випадку не використання особою свого права на подачу одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єкти вважаються такими з яких повністю сплачено податки та збори, якщо це:

  • активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень станом на дату завершення періоду добровільного декларування;
  • нерухоме майно, власником якого був декларант станом на дату закінчення періоду добровільного декларування, та яке не перевищує наступні параметри:
  • об’єкти житлової нерухомості – квартира чи майнові права на квартиру до 120 м2, житловий будинок до 240 м2;
  • об’єкти нежитлової нерухомості – до 60 м2;
  • земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі відповідно до ст.121 Земельного кодексу України.
  • один транспортний засіб для особистого користування та перевезення менше ніж 10 осіб, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату закінчення періоду декларування.

На зазначені активи не нараховується збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Отже, зазначені законопроєкти, пропонують свого роду компромісний варіант між державою та представниками бізнесу щодо поповнення бюджету шляхом повернення несплачених податків за зниженою ставкою в державну казну. Проте, досвід іноземних країн не завжди був позитивним і в деяких країнах після проведення податкової амністії декларантів все ж притягували до відповідальності за несплачені вчасно податки.

Якщо ви представник бізнесу чи фізична особа і не цілком впевнені в тому, як потенційно податкова амністія може вплинути на ваші статки, наші спеціалісти завжди готові провести відповідний аналіз та виокремити ризики, які можуть виникнути у зв’язку з податковою амністією та запропонувати шляхи їх мінімізації.

За інформацією щодо послуг ви можете звернутись за тел.+38 (063) 388 81 20, e-mail: info@voropaevltd.com.ua